У свої двадцять років Юля пройшла, що називається, вогонь, воду і мідні труби. Спочатку втратила батьків (горілка), потім потрапила в погану компанію, мыкалась по кублах і знімних хатах, працювала за копійки. Іноді, чого вже гріха таїти, зустрічалася з чоловіками за допомогу грошима і продуктами, поки не витягла щасливий квиток. Ним виявився 55-річний одружений Іван Сергійович, начальник управління солідної державної структури, впавши в чоловічий вік «сивина в бороду – біс в ребро».
Спочатку Юля розраховувала на одноразову зустріч, але кавалер був наполегливий, і почав допомагати Юлі регулярно. Спочатку обмежувався грошима, купував одяг, речі. Далі – більше. І, зрештою, закохався по вуха, навіть купив, облаштував і оформив на Юлю любовне гніздечко.
Дівчина належала Івану Сергійовичу двояко. З одного боку, відчувала теплу подяку – як до хорошого шефові, або науковому керівнику. З іншого боку, з тим фактом, що раз в тиждень він відвідує її в квартирі, просто мирилася. Її особистого життя до пори до часу це не заважало, зате дало поштовх у щасливе майбутнє. Юля почала й сама вставати на ноги, знайшла роботу, поступила в інститут на заочне. Життя тільки почала налагоджуватися, як раптом Іван Сергійович спалився. Про зв’язок дізналася дружина (30 років шлюбу).
Ні, ви не подумайте, ніхто не погрожував плеснути Юлі в обличчя кислотою або підстерегти її біля під’їзду. Дружина просто сказала, що подасть на розлучення і жити з чоловіком далі не бажає. На цьому все й закінчилося. Щасливий літній чоловік бадьоро зібрав валізу, і з’явився до Юлі на ПМЖ. Та ще й запропонував одружитися – для вірності.
Такого дівчина, звичайно, очікувати ніяк не могла. Адже одна справа потерпіти присутність похилого патрона один раз на тиждень кілька годин, і зовсім інша – розділити з ним тільки увійшла в нормальне русло життя. Юлю охопила справжня паніка.
— Дівчатка, милі, підкажіть, як повернути чоловіка в сім’ю?! – запитує вона на жіночих форумах.
– Нехай все залишається, як було, або взагалі нехай повертається в сім’ю, я не хочу його образити, але ціле життя занапастити на нього – це вже занадто. Нехай він помиритися з дружиною, може якось з нею поговорити, щоб забрала назад! – ділиться переживаннями дівчина.
А ось я, читаючи її історію, не можуть стримати посмішку. Виявляється, що людиною, який мріє повернути чоловіка назад у сім’ю, не завжди є дружина…
Ну і як тепер вийти з цієї скрутної ситуації?
