Дружина моя дуже любить готувати. Але, як і кожна жінка, ніколи не купує продукти (та й взагалі все, що завгодно) так, як це робимо ми, чоловіки. І ось одного разу, повернувшись з роботи, я побачив винна вираз обличчя своєї благовірної – і поцікавився, що сталося.
— Милий, тільки не лайся! Загалом, я ненавмисно витратила половину твоєї вчорашньої зарплати.
— У сенсі? – не зрозумів я. – Ти що, телевізор додому купила? Або яку-небудь шубку?
— Не-е-ет. Салатик робила…
— САЛАТИК? На 30 тисяч? ЩО ТИ ТУДИ ПОКЛАЛА?
— Та ні, милий, ти нічого не зрозумів. У нас в холодильнику залишився шматочок шинки з Машкиного дня народження. Його ніхто не з’їв, а я згадала, що є такий смачний салатик з ананасами.
— Ну? – похмуро запитав я.
— Ну і я зробила. Тільки ананаси пішли в салатик, а сік я не знала куди подіти.
— Так випила б!
— Я не хотіла! Але згадала, що тобі подобається той паска з ананасовим соком. І я його теж накрутила.
— І що?
— Так у нього ж тільки жовтки йдуть! А з білками що робити?
— Так, блін, — я б з посмажив і з’їв! – сказав я.
Дружина похнюпилася.
— Так я згадала, що на вихідні пироженко хотіла зробити, безе. А туди якраз білки треба. І лимон натерла, шкірку в сенсі. А лимон я ж викинути не можу!
— Ну добре. Лимон ти не викинула. А 30 тисяч де?
— Лимон я в томатну пасту видавила, половинку банки взяла. Щоб соус вийшов. Та цибуля додала. І зелень. Але є ж соус з чим-то треба!
— Треба. І що?
— Ну я спагетті відварила. А до нього треба м’ясо. А з залишком пасти і м’ясом – борщик вирішила приготувати. Тільки капусти у нас не було.
— Ну далі я зрозумів, — сказав я. – Ти пішла за капустою.
— Не пішла, а поїхала, — відповіла дружина. В «Ашан». Ну а там крім капусти ще м’яса, ковбаски взяла, сардельок, сиру, сметани, потім згадала, що у нас порошок закінчився, а ще там знижка на сковорідки була і на тапочки!
— Це все одно не 30 тисяч.
— Так! Не тридцять! Але на зворотному шляху я Свєтку зустріла, і ми зайшли в один магазинчик, де дуже красиві брюки були. І туфельки до них! і блузочка!
— Зрозуміло. Загалом, салатик ти зварила – буркнув я. А про себе подумав:
— Краще б ти тоді захотіла пити! Коли ананаси відкривала…
