Що вміла 10 річна дівчинка (без дорослих) 100 років тому
— няньчитися з молодшими братами і сестрами (щоб їх годувати, поїти, сповивати, розважати з ранку до вечора);
— принести дрова, очистити піч, топити її;
— принести води з криниці;
— варити каші, пекти млинці, готувати овочі, готувати пироги та іншу випічку, варити киселі;
— збивати масло;
— накривати на стіл, мити посуд;
— підмітати підлогу, мити і чистити лавки і стать;
— вытрясать і чистити доріжки;
— прясти, ткати, вишивати, в’язати;
— прати і полоскати білизну на річці, розвішувати його;
— прибирати постіль (в тому числі вытрясать);
— змінювати лучину, свічки, чистити гасову лампу;
— годувати і поїти всіх домашніх тварин та їх дитинчат;
— збирати курячі яйця;
— доїти корову;
— садити, полоти і поливати город;
— збирати у лісі ягоди, гриби, трави і сухі гілки;
— прибирати урожай на городі і в полі;
— пасти корову, козу, гусей, качок;
— возити на коні копиці на сінокосі;
— ловити рибу…
І це ще не все!
Деякі дитячі обов’язки непросто описати, тому що ми цього ніколи не робили і навіть не бачили.
Наприклад, дівчинка 10 років допомагала дорослим робити кизяки (спеціальне паливо для грубки). Тіпала льон або снувала (спеціально готувала нитки, з яких потім ткали).
Більше півсотні справ! Не дарма в народі кажуть: «Дочці десять років — матері справи немає».
Це як у розповіді Павла Бажова «Срібне копитце»:
Дід Кокованя взяв до себе дівчинку Даренку. І вона «в хаті прибирала, юшку та кашу варила». А адже її було «по шостому році» (тобто всього п’ять років!) Коли вирушили дід з Даренкой в ліс, вона «вузлик собі нав’язала. Лоскуточков взяла ляльку плаття шити, клубок ниток, голку та ще мотузку». І не побоялася кілька днів жити одна в хатинці…
