Завдяки діяльності ряду політиків назва країни, про яку піде далі мова з’являється регулярно у випусках новин. Миготить не в тому контексті, в якому мені хотілося б, але маємо те, що маємо. Так от за всім цим настирливим і агресивним шумом якось зовсім вислизнула від мого погляду музичне життя наших сусідів.
Відразу попереджаю. Якщо у кого-то Україна викликає свербіж в одному місці, і бажання терміново писати коментарі про те, яка це погана країна, то він може сміливо йти на болт. Хто не послухає, то допоможу туди відправитися. У мене тут не політична платформа. А цей матеріал і зовсім виключно про музику. Про неї і тільки про неї сьогодні спробуємо поговорити.
Ідея цього матеріалу виникла після прочитання низки коментарів до посту про російських альбомах 2018 року. Там мені непрозоро натякнули, що на Україні є маса нових виконавців, яким може позаздрити Росія. Заздрість погане почуття. Тому не будемо про нього. А ось про виконавців поговоримо. І почнемо ми з такої групи як «Panivalkova». Ця команда якраз на заголовному фото.
Дивіться, які використовують різні образи панянки. Їм варто віддати належне в плані зовнішнього вигляду.
Група утворилася в 2013 році у Києві. Встигли записати два альбоми. А ось грають…. Ну, щось середнє між нашими «Колібрі» та білоруської «Срібної весілля».
На жаль дівчини, використовують англійську мову в своїх піснях. Що, на мій погляд, зайве. З англійською мовою втрачається яскрава українська індивідуальність. Можливо, це пов’язано з бажанням вийти на міжнародну сцену. Можливо ще з чимось. Але ми ж з вами знаємо, що не обов’язково співати англійською, що б бути затребуваними. «Rammstein» тому приклад, ну або така група як «Sigur Ros».
Як я і говорив вище, дівчата дуже різноманітні зовні. Ось на цій фотографії я б їх взагалі не впізнав.
Ну і ще відзначу гарну ударницу.
Наступний проект, про який багато говорять і пишуть це група «ONUKA».
Ця група теж з Києва. І теж грають з 2013 року. На жаль, але ніяких захоплень подібна музика у мене не викликала. Багато шуму незрозуміло з чого. Безлика поп група.
Хоча по фотографіях, звичайно, цікаво виглядають, чого вже там.
В інтернеті вичитав, що група грала на «Євробаченні 2017». Тут звичайно журналісти використовують хитрість. Той конкурс проходив у Києві. Втім, Євробачення особисто для мене взагалі не показник хорошої музики. Показник професіоналізму так, але ймовірність, що мені сподобається виконавець звідти мінімальна.
Любите етно музику? В такому випадку вам варто зацінити команду «ДахаБраха». Ця команда не тягне на нову, адже грають ще з 2004 року. Але мені їх не доводилося чути.
Тут звичайно абсолютно розкішні зовнішні образи роблять хлопці. Пояснюється це тим, що в першу чергу команда має відношення до театру «Дах».
Зазначу, що з цього ж театру вийшла ще одна група під вивіскою «Dakh Daughters». Ну а знімок і зовсім зроблений в Пермі в 2015 році. Ви собі таке можете уявити у Дніпропетровську сьогодні? Ну, ясна річ, що прапор має бути РФ. Втім, гаразд. Не будемо про це.
«ДахаБраха» ж кілька разів ставали лауреатами премії Сергія Курьохіна. Але було близько 10 років тому. Сьогодні вони в Росії, природно, не відіграють.
«KAZKA». Ще одна поп гурт з Києва.
Колоритні хлопці?
Грають з 2017 року. Зовсім молоді. Встигли випустити лише один альбом.
Цікаво, що їх головний хіт «Плакала» неймовірно схожий на творчість Лінди. Тільки та грала щось подібне 20 років тому.
Помилуємося ще на знімки.
Красуня ж біля мікрофона, чи не правда?
Їдемо далі. Наступна станція Запоріжжя. «Трохи нервово». Вичитавши назва групи я, було, зрадів, що якісь хлопці рубають рок. А от немає. Не хлопці, а дівчата. І не рок, фолк.
Грають до речі з 2007 року.
Судячи з усього «Трохи Нервово» на сьогоднішній день найбільш успішна група з України. Я фолк не люблю, і симпатій подібна музика у мене не викликає. Але будь-яку групу я міряю графіками концертів. В епоху засилля інтернету це головний показник затребуваності.
Так от «Трохи Нервово» вирішили не втрачати російський ринок. У лютому вони виступають в Ізраїлі, а починаючи з березня, катаються по Росії. Там багато міст. Наявність у турі Челябінська або Омська нормально. Міста великі. Публіка знайдеться. Але в графіку виступів і є такі міста як Кіров, Рязань, Курган. Тобто у хлопців все гаразд з гастролями.
Ну а з квітня і зовсім заявлений Казахстан, Узбекистан і далі Австрія. До речі один з синглів хлопці зводили на «Abbey Road Studios». Тобто рівень професіоналізму видно.
Всіх виконавців у цьому матеріалі я наполегливо отслушивал альбомами. Чесно кажучи, втомився. Від жанру поп музики взагалі вже болить голова. Не надихає мене не мелодійна українська мова, не аранжування. Але не прослухати альбом Крістіни Соловій мені не дозволила совість. Все-таки у мене прізвисько – Соловей. Загалом – не моє. Даремно мучився.
Хоча зазначу емоційність співачки при живих виступах. Здивувало, що вона заявлена в деяких джерелах як народна співачка. По-моєму поп музика в чистому вигляді.
Зазначу, що звуком у панянки займається Вакарчук. Цей дядько знає толк в музиці.
Так що було б дивно, якби Христина не злетіла на Україні. Ну і доповню, що вона спокійно відмовляється від концертів, де є якась політична складова. На Україні сьогодні це красивий вчинок. Втім, в Росії вона теж явно не приїде виступати.
Поп сцену в цілому ми розглянули. Як бачите, на Україні вистачає і фолку. І якщо поп-музику я можу зрозуміти, то від фолку максимально далекий. Однак перейдемо до груп, які мені близькі і які я б міг, сміливо рекомендувати кому-то послухати.
По-перше, варто звернути увагу на цих хлопців.
Це команда з Харкова. Називається «Водії».
Що грають? Це хороше питання. Я особисто тут виявив щось спільне з раннім Дельфіном. Ну, той що «Дубовий Гай». Місцями мені хлопці нагадали і такий цікавий наш проект як «2h company». Пам’ятайте такі групи?
Але при цьому «Водії» мають і своє обличчя. Вони впізнавані, що однозначно плюс. Загалом, цікава група на мій смак.
По-друге, я звернув увагу на таку групу як «Cherry-Merry».
Якщо ви любите ранніх «Arctic Monkeys» то і цей колектив вам вставить. Хлопці рубають придатний рок.
Єдиний мінус по виразу мого близького друга це наявність євро стандарту. На жаль, але у хлопців немає нічого від України. Вони співають англійською.
Не знаю, розвинеться ця справа у щось ще більш цікаве, але послухати було цікаво. Пару днів ганяв в плеєрі їх альбом. До речі команда з міста Миколаїв і грає з 2010 року. Альбом ж у них поки всього один.
Ну і по-третє. Так. У третіх, а швидше, по-перше я б радив звернути увагу на ось цю прекрасну дівчину.
Краса таки.
Але мова тут не про зовнішніх даних. Мова про музику. Так от гурт «The Hardkiss» з моєї точки зору сьогодні флагман української сцени. Це найкраще що там з’явилося за останні роки.
Грає команда з 2011 року. Утворилася в Києві. Я прослухав два останніх альбому і обидва вони гарні. Явно ознайомлюся і з самим першим.
Цікаво, що у цієї групи є сторінка «В контакті». Багато виконавців на Україні сьогодні не користуються цією соціальною мережею, а тут такий поворот. Втім, про гастролі в Росії мова в жодному разі не йде. Та й навряд чи піде.
А шкода. Хлопці круті і я не сумніваюся, що вистачає у них слухачів і в нашій країні.
Як ми бачимо навіть з цього невеликого огляду сцена на Україні велика і різноманітна. Є там і дивні речі на зразок «Drum and Tuba Band». Цікаво, що майже з такою ж назвою є в США команда. Я скачав їх альбом, прослухав і запідозрив щось недобре. У результаті з’ясувалося, що «Drum and Tuba» це хлопці з Техасу. А українців же я не подужав. Але там реп, а я його не люблю. Прослухав я ще кілька пісень від команди «Zagreb» з Дніпропетровська. Звернув увагу і на «Indytronics», але глибоко не занурювався.
Тут, напевно, треба зробити якісь висновки, але у мене він тільки один. На Україні маса різної музики. Питання гарною чи? Ну, це ж все суб’єктивно. Я вже написав, що мене вразила лише одна група звідти. І тут треба розуміти, що нового «The Hardkiss» нічого не створюють. Це якісна поп музика з хорошими ревучим гітарами. Слухається з інтересом. Мабуть, ще зазначу я прагнення багатьох співати англійською мовою. З моєї точки зору це зайве. Так втрачається самобутність. Як я вже говорив вище не обов’язково лупити євро стандарт, що б стати відомим. І російськомовні групи збирають великі зали за кордоном і виконавці на українській мові теж можуть не гірше.
Природно це неповний огляд української сцени, але в загальних рисах на сьогодні все. Перелопатити повністю все те, що відбувається у наших сусідів завдання для мене непідйомна. Однак дещо я зміг відрити, в тому числі і з вашою допомогою. З задоволенням почитаю доповнення. Які ще цікаві групи з’явилися на Україні? Тільки не пишіть старі зовсім групи. Про цю справу я уже робив матеріал. Ну і спасибі вам всім за увагу.
