Скільки коштував кріпосної

0
18

Більше 150 років тому, у 1860 році в Російській імперії повним ходом йшла підготовка селянської реформи, яка передбачала передусім звільнення кріпаків. Саме тому процвітав всього роком раніше викуп селян на волю практично припинився — і тим самим у Росії фактично завершилася торгівля людьми…

Правила купівлі-продажу кріпаків та їх ціна змінювалися багато разів. В 1782 році, наприклад, однорічна дівчинка оцінювалася в 50 коп., що було дорожче свині, але дешевше старої коні. Найдорожче коштували кухарі, перукарі та інші майстри своєї справи, а також ті, кого продавали в рекрути. Так що торгівля майбутніми солдатами перетворилася в окремий і самий дохідний сегмент людського ринку.
«У царювання Катерини,— писав академік Ст. Ключевський,— ще більше колишнього розвинулася торгівля кріпаками душами з землею і без землі; встановилися ціни на них — вказані, або казенні, і вільні, або дворянські.
Сколько стоил крепостной
На початку царювання Катерини при купівлі цілими селами селянська душа з землею звичайно цінувалася в 30 руб., з установою позикового банку в 1786 р. ціна душі піднялася до 80 крб., хоча банк приймав дворянські маєтки в заставу тільки за 40 руб. за душу.
В кінці царювання Катерини взагалі важко було купити маєток дешевше 100 руб. за душу. При роздрібному продажу здоровий працівник, покупавшийся в рекрути, цінувався в 120 руб. на початку царювання і 400 руб.— в кінці його».
Ці приблизні оцінки зроблені Ключевским століттям пізніше — по всій видимості, на основі газетних оголошень і мемуарів. Однак збереглися і точні відомості про ціну селян в катерининську епоху.
У 1782 році на вимогу капітана другого рангу Петра Андрійовича Борноволокова була проведена опис його майна неспроможного боржника — капітана Івана Івановича Зінов’єва. Чиновники скрупульозно записали і оцінили всі — від старого поміщицького будинку до начиння, живності і селян.
«У Чухломской окрузі в волості Великої Пустелі в половині садиби Мальцовой… В одному дворі худоби: мерин рудий, літами дорослий, за оцінкою 2 рубля, мерін рябий 12 років, за оц. 1 крб. і 80 коп., кінь чалий 9 років — 2 руб. 25 коп., мерін рудий 5 років — 3 руб. 50 коп., ворона кобила, літами доросла — 75 копійок; кобила чала, літами доросла — 95 копійок.
Рогатої: 6 корів, кожна корова по 2 рубля 10 коп., за оцінкою на 12 руб. 60 к., 7 подтелков, кожен по 25 копійок, за оцінкою 1 руб. 75 коп.; 10 овець, кожна по 40 к., за оцінкою на 4 руб.; 9 свиней, кожна по 20 коп. на 1 руб. 80 к.
Птахів: гусей 3, за оцінкою 75 коп.; курей індіанських 2, півень 1, за ціною 75 коп., качок 2, селезень 1, кожна по 7 копійок; курей російських 15, півнів два, кожні по 2 коп. з половиною, на 45,5 коп.
На тому дворі комору хлібний, вкритий по бересту драницями, за оцінкою 1 руб. 50 коп.; в ньому різних родів збіжжя: жита 5 чвертей, за оцінкою 4 крб. і 80 коп., пшениці 1 чверть — 2 руб., вівса 6 чвертей — 4 крб. і 80 коп.».
Сколько стоил крепостной
Подробнейше оцінили і всіх кріпаків капітана Зінов’єва:
«В одному дворі дворових людей: Леонтій Нікітін 40 років, за оцінкою 30 р. У нього дружина Марина Степанова 25 років, за оцінкою 10 рублів. Юхим Осипов 23 років, за оцінкою 40 р. У нього дружина Марина Дементьєва 30 років, за оцінкою 8 рублів.
У них діти — син Гурьян 4 років, 5 рублів, дочки дівки Василина 9 років, за оцінкою 3 р., Мотря одного року, за оцінкою 50 к. Федір 20 років за оцінкою 45 руб. Кузьма, неодружений, 17 років, за оцінкою 36 рублів. Дементьєвої діти.
У Федора дружина Ксенья Фоміна 20 років, за оцінкою 11 рублів, у них дочка дівка Катерина двох років, за оцінкою 1 руб. 10 к. Та перевезений з Вологодського повіту з садиби Ерофейкова Іван Фомін, неодружений, 20 років, за оцінкою 48 рублів. Дівка Параска Афанасьєва 17 років, за оцінкою 9 рублів.
У цій садибі Мальцове селян: у дворі Июда Матвєєв 34 років, за оцінкою 24 руб. 50 коп. У нього дружина Авдотья Іванова 40 років, за оцінкою 4 руб. 25 коп. У них син Лаврін 4 років, 1 крб. 60 коп. Дочки: дівка Дар’я 13 років, за оцінкою 4 рубля, Тетяна 9 років, 3 руб. 70 коп.
Так перевезений з Білозерського повіту з села монастирській, у дворі, Василь Степанов 25 років, крив, за оцінкою 18 руб. 40 коп. У нього дружина Наталія Матвєєва 40 років, за оцінкою 3 руб. 50 коп. У них діти, сини: Григорій 9 років, за оцінкою 11 крб. і 80 коп., Федір 7 років, за оцінкою 7 руб. 90 коп. Та залишився після померлого селянина Микити Нікіфорова син Григорій 13 років, за оцінкою 12 руб. 25 коп.».
Настільки низькі ціни, можливо, пояснювалися тим, що волость була глухому селі, а село — зубожілій. Але очевидно, що такий порядок цін існував у всій російській глибинці. У столицях та великих містах, де оберталися великі капітали, ціни на кріпацькі душі стояли набагато вище. Причому ціна кріпосного залежала від ринкової ситуації та споживчих якостей товару.
Сколько стоил крепостной
Так, дуже дорого, у кілька тисяч рублів, цінувалися вправні кухарі. За досвідченого куафера, перукаря, запитували не менше тисячі. Особливою статтею були кріпаки, схильні до торгівлі. Власники обкладали їх значним оброком, і деякі з цих торгових мужиків приносили доходу не менше, ніж великий маєток.
Один з таких молодців згадував, що кріпосне стан його не тільки не обтяжувала, але і допомагало у справах. Вельможний пан з великими зв’язками служив непоганим прикриттям від набігів дрібного чиновництва. Але коли оброк став непомірно обтяжувати його, віднімаючи оборотні кошти і руйнуючи торгівлю, він вирішив покупатися і запропонував за свою свободу 5 тис. руб. На що отримав відповідь: «І думати забудь».
Історія вітчизняної комерції знала випадки, коли кріпаки торговці викуповували себе з сім’ями за запаморочливі суми — 25 тис. руб. і вище. За ці гроші можна було купити вельми значна за кількістю душ маєток.
Так, кріпак С. Пурлевский у спогадах писав, що в кінці царювання Катерини II відчуваючи потребу в грошах власник його рідного села князь Рєпнін запропонував селянам відпустити на волю з землею, якщо вони зберуть по 25 руб. за кожного, хто живе в селі людини. Селяни подумали і відмовилися. А потім гірко шкодували про це.
Чверть століття потому один з наступних власників запросив з селян разом в обмін на скасування податків на десять років 200 тис. руб. Таких грошей у селян не було вже точно, і пан отримав гроші в Дворянській опіці, заклавши село.
Як виявилося, душу оцінили у 250 руб., а після повного розрахунку вийшло, що кожен селянин в погашення боргу повинен за ті ж десять років крім податків виплатити по 350 руб. А ще через три десятиліття Пурлевскому за викуп на волю сина довелося заплатити 2,5 тис. руб.
Мемуаристи згадували, що способи продажу людей поділялися на домашні та ярмаркові. У першому випадку покупець сам приїжджав в будинок або маєток продавця і на місці вирішував всі питання купівлі-продажу, яка потім реєструвалася у відповідних державних канцеляріях з виплатою мита в кілька рублів за кожного проданого.
Сколько стоил крепостной
Якщо ж продаж здійснювалася оптом чи покупців оголошення не знаходилося, запрошувався спеціальний маклер, отправлявшийся з товаром на ринок, або, якщо хотів отримати більший зиск, на ярмарок, нерідко на Нижегородську.
Лише з царювання Олександра I на торгівлю людьми почали накладати певні обмеження. Так, у 1801 році імператор заборонив публікувати в газетах оголошення про продаж людей. Але рекламоносії та рекламодавці тут знайшли вихід: в оголошеннях стали писати про здачу кріпаків в оренду. А в 1808 році припинилися продажу людей на ярмарках.
Подальші обмеження припали на епоху Миколи I. В 1833 році було заборонено розлучати при продажу сім’ї. Потім покупку селян заборонили дворянам безземельним. А в 1847 році селяни отримали право купувати собі волю, якщо їх власник збанкрутував.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here