Арткоммуналка. Музей. Частина I.

0
24

Арткоммуналка – музей, згадує радянську Коломну 60-х, доносить до нас рисочки комунального побуту, дисидентський дух епохи хрущовської відлиги і її Сократа, письменника Венедикта Єрофєєва.

Як і всі будівлі в Коломні, особняк, розташований на вулиці Жовтневої Революції, має свою багату історію. Після революції на його другому поверсі послідовно розташовувалися: ресторан, Народний дім (якусь подобу радянських клубів), і, нарешті, комунальні квартири, а на першому – продуктовий магазин «Вогник», де працював вантажником Венедикт Єрофєєв, чий волелюбний дух справив такий величезний вплив на суть арт-комуналки.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Фотографія з інтернету
Музей був відкритий у грудні 2011 року. Ініціаторами його створення були Наталія Нікітіна і Олена Дмитрієва, вже мали досвід соціально-культурного підприємництва, яке в дусі арт-комуналки не обмежився традиційним розумінням музею, але продовжило роботу і з культурним середовищем міста і її контентом. Першим результатом такого підприємництва став Коломенський музей пастили, а менш ніж через три місяці після його відкриття, почала своє творче життя арт-комуналка.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
2003-08-19 Зліва направо: Жовтневої революції вул. №№ 205, 207, 209
© Фотографії Вільяма Брумфилда
Вхід в Арткоммуналку з двору, який, як застрягла в Часі декорація, повертає в ті далекі, 60е.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Лише зухвала напис на адресу музею, тільки не на паркані, а на цегляній стіні нової будівлі, повертає у XXI століття.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Інтер’єри музею відтворюють обстановку комунальної квартири 60-х років XX століття, та й сам музей знаходиться в колишній комунальній квартирі, де колись жили двадцять шість (!) сімей.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Всі предмети справжні. Основу складають речі з квартир двох рідних тіток засновниці музею Наталії Нікітіної – Наталії Василівни Коротеевой (Воронеж-Воскресенськ) і Ганни Михайлівни Соловйової (Воскресенськ). Ці жінки – «нареченої війни»: їх молодість припала на повоєнний час, створити сім’ю їм не довелося.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
З плином часу обстановка їх квартир «законсервувалася», практично не змінювалася, не було дітей, під впливом яких було б бажання купувати нове. За життя вони «відписали» свою спадщину Наталії Нікітіної і вже після їх смерті було прийнято рішення перевезти речі з квартир у створювався музей.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Віддаючи данину пам’яті дорогих і рідних людей, вийшов музей, близький багатьом людям, чиє дитинство і молодість припали на «шістдесяті».
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Іноді в «Арткоммуналке» проходять театралізовані вистави «Один день з життя комуналки», де задіяні всі колоритні персонажі оттепельной пори – і комсомолка, і парторг, і геолог, і художник, Якщо замовити театралізовану виставу, то на кухні можна пригоститися «тими самими» сосисками з зеленим горошком і квашеною капустою і попити томатного соку з гранчастого стакана.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Фотографія з інтернету
Кажуть, що театр починається з вішалки. Вішалки зустрічають відвідувачів музею на сходах, що ведуть на другий поверх, в комунальну квартиру, точніше — в маленьку частину комунальної квартири. Коридори, житлова кімната, суміщена з туалетом ванна і кухня, як в крихітній краплині води, відбиває весь світ, наочно показують світ, в якому жили мільйони людей.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Коли тут була натуральна комуналка, коридор був в три рази довше. Зараз його перерізає стіна, за якою творчі майстерні (про іншій іпостасі музею — тут https://vittasim.livejournal.com/256889.html ) і ширше. Коли стояла погана погода, мешканці комуналки використовували коридор як… бульвар для прогулянок. Хлопчаки каталися по ньому на велосипедах і самокатах, літні люди статечно фланірували, вітаючись із зустрічними, ніби на цьому бульварі. Коридор комунальної квартири з гордістю називали «Коломенський Арбат».
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Інша справжня пам’ятка комуналки – бібліотека, яка належала адвокату Коломенського міського суду Іллі Семеновичу Пасману. Він дозволяв усім мешканцям читати його книги.
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Зараз книжковий стелаж займає повністю одну зі стін у міжкімнатних «буферній зоні», так званою «зоною тиші».
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки

Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки
Арткоммуналка. Музей. Часть I. детские игрушки

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here