У штабі фронту вимагають мови, і майже щоночі розвідники йдуть в пошук. Але потрібного результату немає. Приносять документи, солдатські книжки, листи, трофейна зброя. Але мови немає.
Чого вони тільки не придумували. Один раз майже вийшло. Довгі металеві трубки використовували для дихання під водою. До кожної ноги прив’язали по вантажу і вибравши похмурий вечір, коли на річці були хвилі, пішли по дну річки до ворожого берега. Вийшли непоміченими і влаштували засідку біля джерела. Успішно взяли в полон німецького солдата, який прийшов за водою. Назад йшли так само, а полоненого поклали пов’язаних в човен, яку тягнули за собою на мотузках. Німці виявили човен і обстріляли. «Контрольний полонений» загинув.
… Розвідники лежать в густих заростях і спостерігають за ворожими траншеями. Зовсім поруч міна вибухає, і поранений осколками червоноармієць кричить від болю! Розвідники перезирнулися. У них дозрів новий план взяття «мови».
Вночі наші розвідники проповзли нейтралку і залягли перед колючим дротом у німецьких траншей. Двоє бійців окопалися посередині нейтральної смуги. Як завжди, через кожні десять хвилин німці давали кілька черг з кулеметів по нейтралці.
Після однієї з таких черг червоноармієць, окопавшийся там, став кричати, стогнати і кликати на допомогу санітара. Він прикидався пораненим! Німці відразу ж повісили кілька освітлювальних ракет і відкрили загороджувальний вогонь. Вони були впевнені, що випадково виявили нашу розвідгрупу і поранили одного з бійців. Через деякий час троє німецьких розвідників поповзли до місця передбачуваного поранення російського «Івана». Радянські розвідники, замаскировавшиеся у колючого дроту, пропустили німців і обережно поповзли слідом. Коли відповзли подалі, наші бійці безшумно знищили останнього в ланцюжку німця. Потім другого. Перший німець продовжував повзти. Він був впевнений, що за ним повзуть його камради. Ніч була темна, хоч око виколи.
Коли німець підповз до стонавшему, «поранений» схопив його мертвою хваткою, а повзли позаду навалилися на фашиста.
Я досвідчений розвідник і так просто попався! — журився гітлерівець, повідомляючи корисну інформацію в штабі.
Зі спогадів розвідника, ветерана Великої Вітчизняної війни
Дякую
