Покличте акушерку!

0
35

Я вже почала хвилюватися, з чого це мої кози не народжують. У минулому році всі до середини січня відстрілялися, а тут ніхто ні в одному оці! Але вчора Мілка почала турбуватися, відмовилася від їжі, довелося їй пропонувати на вибір — два види сіна, два види соломи і ще прути ліщини. Ліщина поїла. Але очі сумні, видно, що народжувати зібралася. Зрозуміло, ночі у мене не було. Але вона дала мені таки випити кави:)

А потім вже народила дівчинку. Одну. Входжу в хлів і бачу: ноги. Розумію, що це не ті ноги. І давай скоріше допомагати. Бо як задніми ногами і народжувати важче, і малюк може задихнутися. Витягла, ніс-рот від слизу очистила. раздышала( фільм «свинарка і пастух» пам’ятаєте? Ось те ж саме, тільки з козами), дала облизати мамашке, піднесла з вимені, напоїла молозивом. Сдоила літра три молозива, выпоила козі.
І вирішила заодно сфотографувати інших мешканок хліва.
Позовите акушерку!
Мушка і Козявочка(праворуч), мелкопузые покійної дочки Белли, вони панянки, народжувати не збираються.
Позовите акушерку!
Джалі не захотіла з ними фотографуватися, лізе цілуватися. Високо стоять, так, з осені у них гній не встигли вичистити. Але не біда, на тижні вижену і викину з більшого, а то вони вже вистрибують з зграйки.
Позовите акушерку!
Березня( на задньому плані) і Фрося. Дуже милі і спокійні кізки, дочки Мілки.
Позовите акушерку!
Зліва направо: Яночка, донька бідолахи Агнеси, козлик по імені Козел, який в суботу повинен виїхати в чужій морозильна камера, і коза з нестійким ім’ям, то Ізольда, то Капітоліна, дуже шкідлива, яка не повинна була в мене затриматися, але в метушні покрилася(мабуть), випустила вим’я і нехай вже живе))
Позовите акушерку!
А у дворі сонечко, котики гріються на циплятніке. Мені здається, я чула писк кошенят, але дуууже сподіваюся, що мені здалося.
Позовите акушерку!
Навкруги стеляться неосяжні простори нашої Батьківщини.
Настрій милостиве, хотіла розслабитися і побродити по лісу. Але не тут-то було! Поки бігала, стежила, щоб Мілка послід не з’їла( у минулому році вона мені це влаштувала — в результаті нервування і ще дві безсонні ночі), чую — Березня стогне.
Позовите акушерку!
Дивлюся — знову не ті ноги. Ну, тут я вже швиденько допомогла, далі все за схемою: витягла, звільнила, раздышала, доклала, подоїла. попоила.
Позовите акушерку!
А Мілкіна худоба вже бігає. Ну, як бігає… Ходить на тремтячих ніжках, і мама допомагає їй знайти вим’я.
Втім, Мартова дівка теж ходить вже, але фотографувати це я не стала. Повірте на слово.
Життя прекрасне і дивовижне!

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here