Пожертвувати собою заради товаришів

0
27

У цьому бойовому епізоді — вся Зоя. Заради товаришів вона готова була, не замислюючись, пожертвувати собою.

Зоя Космодем’янська і Клава Милорадова виконали своє завдання — розкидали сталеві колючки на Волоколамському шосе, замінували міни натискної дії большак Ряховское — Княжі Гори. Вночі, ховаючись в облетевшем лісі, вони чули, як рвалися їх міни під німецькими машинами, бронетранспортерами і танками…
Велике, за поняттями партизанів-розвідників, зробила Зоя справа, коли група Соколова поверталася з тилу ворога під Волоколамська. Дійшла до місця переходу лінії фронту, до річки, а там виявилися німці. Кругом машини, танки, знаряддя, патрулі. Голгочут по-своєму. Майже всю ніч шукали брід і не могли знайти. Раз доводилося падати в мерзлу бруд — щохвилини спалахували освітлювальні і сигнальні ракети, німці стріляли в білий світ. Поруч виявилася несожженная село.
І тоді Зоя підійшла до командира і тихо сказала:
— Товаришу командир, дозвольте мені сходити в село, спробую привести провідника.
Соколов завагався, з сумнівом оглянув у темряві Зою.
— Там фріци. І ти не знаєш цього села.
— Дядя Міша! Прошу вас, — так само тихо, але наполегливо мовила Зоя, — пустіть мене. Загину, так одна, а провідника наведу — всі залишимося живі.
І стільки було в словах Зої спокійній впевненості, що командир дозволив їй піти в зайняту ворогом село.
Соколов вже не вірив, що вона повернеться. Вся група чекала в напрузі — прийде, не прийде? І раптом — приглушений оклик розвідника, виставленого вартовим.
— Хто йде?
І Зоин ледве чутний голос:
— Свої…
Вона призвела старого, і старий відразу перевів розвідників вбрід через річку. І вода — листопадова вода — вже не здавалася хлопцям такої холодної… В цьому бойовому епізоді — вся Зоя. Заради товаришів вона готова була, не замислюючись, пожертвувати собою.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here