Продовжуємо вивчати старовинний японський місячний календар. Другий місяць, найхолодніший в році, носить поетичну назву «кисараги» і записується ось такими ієрогліфами 如月. Правда, ієрогліфи і їх читання в даному випадку зовсім не очевидні. Боюся, навіть японцям доводиться завчити, що ось ці два ієрогліфа разом читаються саме так.
Розворот з традиційного щоденника, де всі місяці носять старовинні назви за місячним календарем
Але якщо згадати про значення слова «кисараги» — «місяць додаткових шарів одягу» — то з’ясовується, що існує ще одне написання слова «кисараги» вже трьома ієрогліфами 衣更着, які відмінно розкривають цей зміст:
衣 ки — одяг
更 сара — знову, ще, більше
着 гі — надягати
Проте не забуваємо, що раніше «кисараги» потрапляв на березень, час першого тепла, коли оживають дерева і трави, тому є третя версія написання цього місяця 生更ぎ — «місяць, коли все знову оживає»:
生 ки — оживати
更ぎ сараги — знову, ще, більше
Але і це ще не все! У цей місяць поліпшується погода, так що ловіть четвертий варіант написання 気更来 — «місяць, коли повертається прекрасна погода»:
気 ки — погода, повітря
更 сара — знову, ще, більше
来 гі — приходити
Це чудовий приклад, щоб продемонструвати, як одне звучання може бути записано різними способами і включати різні відтінки сенсу.
Що стосується поезії, то пропоную зануритися в куртуазную життя японського вищого стану епохи Хейан.
Це пятистишие я спробувала перевести в старій перекладацької манери, тобто трохи з римою. Насправді, я виросла саме на таких перекладах Анни Глускиной і мені було цікаво спробувати, хоча зараз така манера вважається «неправильною».
Придворний поет Ки-але Томонори склав пісню, коли відламав гілку квітучої сливи:
Так ошатно виглядає квітуча слива «умэ». Не набагато гірше японської сакури
Крім тебе
Кому ж ще зможу показати
Цієї сливова квітка?
Знаю, і фарби її і аромат
Оцінить лише тонкий знавець
君ならで誰にか見せむ梅の花色をも香をも知る人ぞ知る
кімі нарадэ/ тарэ-ні ка мисэму/ умэ-але хана/ іро-про мо ка-про мо/ сіру хіто дзо сиру
Haiku Daily в Telegram, де ви точно нічого не пропустіть
